Якщо хочеш мати те, чого ніколи не мав, то зроби те, чого ніколи не робив

Носсрат Пезешкіан у книзі «Якщо хочеш мати те, чого ніколи не мав, то зроби те, чого ніколи не робив» знайомить читача з позитивною психотерапією — методом, що допомагає усвідомити власні внутрішні ресурси й навчитися використовувати їх для подолання життєвих труднощів. Основна ідея книги полягає в тому, що людина може змінити своє життя, якщо змінить свої реакції, звички та установки.

Автор пояснює, що багато наших проблем виникають через застарілі життєві сценарії, закладені в дитинстві, родинні переконання або застиглі культурні традиції. Початком для подолання цих обмежень-тягарів є просто усвідомлення, що у нас ці переконання є — і ми тягнемо їх з собою роками, навіть не помічаючи їхньої ваги. Усвідомити все те, що не дає вільно і радісно рухатися по життю може допомогти інша людина, яка здатна побачити і уламки на ланцюгах, і мішок з піском, і бурдюк із затхлою водою, які ми звикли тягнути на собі, вважаючи все це цінним. Іноді такою людиною може стати лише психотерапевт. Через народну мудрість, історії і казки він вказує  пацієнту на всі ті звички і переконання, що заважають йому вільно рухатися і радіти життю.

Метод позитивної психотерапії ґрунтується на відновленні або створенні балансу між чотирма основними сферами життя:

• тіло (фізичне здоров’я);
• досягнення (професія, навчання);
• контакти (відносини з людьми);
• фантазії (внутрішній світ, духовність).

Саме те, що одна з цих сфер домінує над іншими або ж залишається відкинутою, і призводить до дисбалансу, що може поставати у вигляді психічних чи навіть згодом і фізичних проблем, які проявляються так званими втечами — втечею у хворобу, втечею у роботу, втечею у надмірні контакти, втечею у фантазії.

Пезешкіан також наголошує на важливості розширення власного бачення ситуацій. Він використовує історії з різних культур, аби показати, що кожна проблема має безліч рішень, і ключ до змін — це готовність спробувати нове. Східні традиції приділяють найбільшу увагу сфері контактів і фантазії. Західні — на передній план висувають тіло і досягнення. Транскультуральний обмін здатен допомогти створити баланс між тілом, досягненнями, контактами і фантазією.

Автор розглядає життєві труднощі як виклики, що допомагають розвивати витривалість, мудрість і гнучкість мислення. Не варто плутати визначену долю (народження і неминучу смерть людської істоти) з умовною долею (будь-які інші події нашого життя). Адже майже всі ситуації можна змінити, а якщо ні — то змінити погляд на них, а зміна погляду змінює життя.

Щоб активізувати можливості самодопомоги позитивна психотерапія пропонує п’ять сходинок-етапів, які за відносно короткий час мобілізують наші життєві сили. Покращення або зцілення часто настає вже після шести-десяти сеансів терапії.

Ці п'ять сходинок завжди перебувають у динамічному зв’язку:

• Сходинка 1. Спостереження / дистанціювання. Відходимо від картини нашого життя на певну відстань, аби побачити ситуацію не фрагментарно, а цілісно.
• Сходинка 2. Інвентаризація. Опрацьовуємо конфлікт, підключаючи актуальні здібності.
• Сходинка 3. Ситуативне заохочення. Повертаємось обличчям до позитиву і тоді негатив змінює свою вагу.
• Сходинка 4. Вербалізація. Долаємо замовчування  — і лише тоді встановлюємо зв’язок і вирішуємо конфлікт.
• Сходинка 5. Розширення цілей. І нарешті на п’ятій сходинці  вчимося не переносити конфлікт на інші сфери поведінки, а прямувати до нових цілей, які раніше ніколи не ставилися. Розширення цілей — це наш план на найближче майбутнє, це баланс чотирьох якостей життя і актуальних здібностей, а також нові способи поведінки і взаємодії.

Мудрість Сходу, гумор Заходу, справжні історії пацієнтів і прості та цікаві пояснення  Пезешкіана допоможуть читачу поглянути на певні ситуації по-новому, а отже, і наважитися зробити перший крок без звичної ноші минулого. «Якщо хочеш мати те, чого ніколи не мав…», для початку просто розгорни цю книгу.