Тяжкі розлади особистості. Психотерапевтичні стратегії
«Тяжкі розлади особистості. Психотерапевтичні стратегії», книга Отто Кернберґа, одного з найвпливовіших сучасних психоаналітиків, — це складне, але вкрай потрібне читання для фахівців, які працюють з тяжкою психопатологією у психоаналітичній парадигмі. Глибина і чіткість клінічного мислення автора роблять його працю справжнім дороговказом у світі особистісних розладів. Концепція структурної діагностики, створена й практично застосована Кернберґом, дає змогу поглянути на пацієнта не лише через його симптоми, а через організацію особистості в цілому. Значну увагу автор приділив також технічній майстерності, на основі конкретних клінічних випадків у книзі описано, як працювати з тупиковими ситуаціями, з пацієнтами, які мають суїцидальний ризик або риси злоякісного нарцисизму.
Надзвичайно цікавим і важливим є аналіз роботи з нарцисичною і межовою патологією, Кернберґ дає чіткі орієнтири: як не потрапити у пастку регресії, як витримати інтенсивний афективний тиск, як втриматися в аналітичній позиції.
Вартості книзі додає смілива і професійно чесна авторська позиція, Кернберґ не боїться говорити про обмеження психотерапії, про ситуації, коли вона неефективна або не може бути застосована, про складні випадки й етичні дилеми.
Переваги книги
Отто Кернберґ запропонував новий підхід у психоаналізі й створив трансфер-фокусовану психотерапію (ТФП), яка дозволяє ефективно лікувати тяжкі розлади особистості, зокрема межові й нарцисичні розлади. Послідовно й зрозуміло Отто Кернберґ викладає цю концепцію, яка допоможе фахівцям навіть у складних випадках.
Формулюючи концептуальні тези, автор постійно ілюструє та підкріплює їх клінічними даними
Цікаві випадки з психоаналітичної практики Кернберґа
Книга має чітку структуру та деталізований зміст
Книга вкрай необхідна фахівцям, які працюють з тяжкою психопатологією
Пацієнт — це спочатку організація особистості, а вже потім — симптоми
Автор чесно говорить про обмеження психоаналізу, складні випадки, тупикові ситуації тощо
Резюме щодо книги «Тяжкі розлади особистості. Психотерапевтичні стратегії»
Отто Кернберґ — один із найвідоміших психоаналітиків ХХ–ХХІ століття, сферою його теоретичних і клінічних інтересів є передусім межова організація особистості та злоякісний нарцисизм.
Кернберґ народився 1928 року у Відні, після втечі родини від нацизму емігрував до Чилі, де здобув медичну освіту, а згодом продовжив свою кар’єру в США.
Його підхід поєднує психоаналітичну теорію об’єктних стосунків із клінічною практикою, а розроблена ним трансфер-фокусована терапія (TFP) стала золотим стандартом у лікуванні межових розладів.
У книзі «Тяжкі розлади особистості» Отто Кернберґ пропонує цілісну модель розуміння та лікування пацієнтів із межовою, нарцисичною та психотичною організацією особистості. Ядром його підходу є структурна діагностика особистості — Кернберґ розрізняє три рівні організації особистості: невротичний, межовий та психотичний. Ця модель дозволяє точніше оцінити глибину патології та обрати відповідну терапевтичну стратегію.
Важливою темою книги є злоякісний нарцисизм. Кернберг описує нарцисичну особистість, вказуючи на притаманне їй грандіозне Я, нестабільну самооцінку, гнів у відповідь на критику та труднощі в емпатії. Особливу увагу автор звертає на труднощі, які зазвичай супроводжують лікування таких пацієнтів, і чинники, що впливають на прогноз.
Кернберґ також приділяє увагу примітивним захистам, таким як розщеплення, проєктивна ідентифікація, заперечення. Вони здебільшого характерні для пацієнтів із межовою організацією особистості.
В книзі серед іншого обговорюються вкрай непрості теми суїцидального ризику та етичних викликів, з якими стикаються аналітики в лікуванні пацієнтів із високим суїцидальним ризиком.
Книга Отто Кернберґа «Тяжкі розлади особистості. Психотерапевтичні стратегії» щедро проілюстрована описами клінічних випадків із детальним аналізом динаміки, аналітичних технік, ролі аналітика та реакцій пацієнта.
Завершальна частина книги присвячена стаціонарному лікуванню пацієнтів з тяжкими розладами особистості. Автор аналізує розвиток у часовій перспективі контрастних принципів стаціонарного лікування тяжкої психопатології, вплив терапевтичної спільноти на ефективність стаціонарного лікування пацієнтів із тяжкою психопатологією і окремо зупиняється на особливостях довготривалого стаціонарного лікування межової та нарцисичної патологій.
Рекомендовані товари
