Внутрішній світ батьків. Психоаналітичні погляди на батьківство
«Внутрішній світ батьків» — книга авторства Гертруди Дім-Вілле, що розглядає батьківство з точки зору психоаналізу. Це не методичка про те, що мають робити дорослі, аби діти їх слухалися, а про глибоке розуміння стосунків між матір’ю, батьком і дитиною.
Психоаналітикиня описує вплив батьківства на батьків-чоловіків і матерів, як відбувається трансформація їхньої ідентичності в процесі розвитку і росту дитини. Про період вагітності як підготовку до батьківства, про те, як думки і емоції майбутньої матері впливають на ще не наджене дитя і навіть на його подальшу долю та здоров'я. Також описано вплив на майбутніх батьків досвіду переживання викидня.
Автор розкриває таємницю появи «привидів в дитячій кімнаті» — це про те, як нерозв’язані конфлікти батьків можуть мати вплив на дітей, їхній розвиток і подальшу поведінку, коли вони самі стають батьками.
Гертруда Дім-Вілле також говорить про прийомні й опікунські сім’ї, про складнощі стосунків у зведених сім’ях, де один з батьків не рідний. Аналізує влив відповідальності у таких «особливих сімейних сузір’ях» на внутрішній світ батька й матері. Окрім теорії, авторка наводить реальні приклади роботи з батьками та дітьми зі своєї клінічної практики.
Книга буде корисною для всіх батьків (як майбутніх, так і тих, у кого вже є діти), а також для психотерапевтів, соціальних працівників, лікарів-педіатрів, педагогів. Це глибокий аналіз, що допомагає розкрити секрети появи конфліктів і проблем в стосунках в родинах, про глибокі рани, спричинені образами, навіть мимовільними. Краще розуміння психоемоціних процесів допоможе батькам бути більш відповідальними і більше концентруватись на проявах любові та отримувати задоволення від батьківства. Коли батьки зрозуміють, що їх особисті проблеми можуть стати проблемою їх дітей в дорослому віці, батьки свідомо зможуть докласти зусиль для того, щоб їх діти виросли щасливими, без внутрішніх комплексів і заниженої самооцінки.
Переваги книги
Стосунки між батьками і дитиною починаються ще до її народження. «Уявна дитина» живе у фантазіях, коли батьки думають про бажання її народити чи страх перед вагітністю. І вже тоді можуть з’являтися «привиди у дитячій кімнаті» — вплив на дітей нерозв’язаних батьківських конфліктів. У книзі авторка на клінічних прикладах зі своєї практики висвітлює проблеми стосунків батьків і дітей та показує методи їх розв’язання.
Робота з батьками і дітьми
Допомагають зробити висновки
Підтримка в розв’язанні конфліктів
Живуть у кожному з нас
Природа емоційних конфліктів
Чи варто приховувати агресію
Резюме щодо книги «Внутрішній світ батьків. Психоаналітичні погляди на батьківство»
Чи дійсно народити дитину — це «найприродніша річ у світі»? Що означає психоаналітичний погляд на батьківство? Як дитина вбирає у свій внутрішній світ досвід батьків і які наслідки це може мати? Хто такі «привиди в дитячій кімнаті» і звідки вони з’являються?
Відома психоаналітикиня, докторка Гертруда Дім-Вілле розповідає про це у своїй книзі «Внутрішній світ батьків. Психоаналітичні погляди на батьківство». Вона наголошує, що батьківство як відповідальність за дитину є серйозним випробуванням, але водночас і шансом для розвитку.
Заплановане й незаплановане батьківство, батьківство в шлюбі й поза ним, «клаптикові» (зведені) сім’ї, опікунські й прийомні родини — авторка детально розповідає про різні форми сім’ї та їхній вплив на стосунки батьків і дітей.
Вагітність — це підготовка до батьківства. Те, як змінюється внутрішній світ матері, можна прослідкувати, аналізуючи її сни: під час вагітності збільшується кількість сновидінь, часто кошмарів.
Окремо психоаналітикиня розглядає конфліктну вагітність — викидень, переживання його не лише з боку матері, а й з боку батька. Також говорить про незаплановану бездітність як одне з найболючіших переживань для батьків і про те, як це впливає на стосунки у парі, адже в цьому разі «кожен з партнерів страждає від розчарування щодо контролю над власним тілом, яке більше не функціонує “нормально”, а сприймається як стерильне і неповноцінне».
Батьківська любов — найбільш безкорислива форма любові. А що, як батьки водночас відчувають до дитини агресію? Чи може мати ненавидіти своє немовля? А батько — вважати сина суперником? Виявляться, так. Батькам дуже важко визнати свої агресивні почуття до дітей, тож вони їх сильно пригнічують, створюючи напругу в стосунках з дитиною. Чому так відбувається і що з цим робити — Гертруда Дім-Вілле демонструє на реальних прикладах своїх пацієнтів. «Психоаналіз підкреслює, наскільки важливо разом із ніжними почуттями стосовно своїх дітей також визнати й темні. Якщо вони придушуються або приховуються перебільшеною турботою і ніжністю, вони розвивають у несвідомому руйнівний або принаймні стресовий потенціал для конфлікту».
Інколи діти змушені помінятися ролями з батьками: брати на себе їхню соціальну роль у певних сферах життя, піклуватися про дорослих так, ніби вони є маленькими й потребують захисту. У перевантажених такою відповідальністю дітей часто розвивається глибоко витіснений гнів і смуток, а також відчуття власної неспроможності, адже подібні обов’язки виходять за межі їхніх можливостей. Авторка розглядає причини такого явища й на прикладах із клінічної практики показує, як дорослі можуть навчитися приймати свою роль батька або матері.
Окремий розділ присвячено батьківсько-дитячій терапії. Це фокусна терапія, у якій аналітики зосереджуються на інтенсивному несвідомому переплетенні взаємозв’язків між внутрішнім світом батьків і внутрішнім світом немовляти чи дитини (до 5 років). За словами психоаналітикині, цей вид терапевтичної роботи є коротким, глибоким і ефективним, і може лише за кілька сесій налагодити зв’язок з психікою батьків і дітей, що беруть участь у терапії, щоб уже в процесі вони відчули нову якість міжособистісної взаємодії й змогли легше перенести її в повсякденне життя.
Так само Гертруда Дім-Вілле розповідає про дитячу терапію й називає це особливим задоволенням: «Це захоплива можливість дослідити несвідомі шари мислення дитини; це привілей — отримати довіру батьків для роботи з їхньою дитиною; а також знати, що у дитини ще майже все життя попереду і вона може розвивати свої здібності». Важлива складова цього процесу — психоаналітична робота з батьками, оскільки симптоми й проблеми дитини мають розглядатися в тісному зв’язку з внутрішнім світом матері й батька.
Рекомендовані товари
