Сурогатне материнство або Відмова за приписом

У книжці «Сурогатне материнство» Марі-Клер Буснель, Рене Фрідман, Міріам Сежер і Жан-П’єр Вінтер розглядають тему сурогатного материнства з урахуванням реалій сучасності, вдаючись у тонкощі й нюанси: від усиновлення та штучного материнства до відмови від дітей та продовження роду, все без допомоги медичних засобів, лише на емоційній основі.

Спорідненість між матір'ю й дитиною — це не лише механічний зв'язок, вона має вплив як на суспільство, так і на сім'ю завдяки змінам в родинних законах, тоді як їх заперечення, котрі стосуються допологового життя, породжує таку спірну практику і фактично ігнорує її об'єктів, а саме матерів та немовлят.

Аби виправдати такі цинічні практики, висувається такий аргумент як любов, яка, звичайно, є бажаною, але народити дитину не дорівнює мати чисту любов до неї, особливо у сурогатних матерів. А роздуми на тему, що ускладнюють питання спорідненості, уже наперед визначилися тим культурним фактом, що ми всі, безумовно, є цивілізованими людьми, які здебільшого усвідомлюють про заборону інцесту, яка в закон вписана так само, як і несвідоме, адже його порушення ніколи не залишається без будь-яких наслідків.