Спочатку було виховання
У книзі «Спочатку було виховання» Аліс Міллер комплексно розглядає психологічні аспекти впливу виховання на розвиток дитини та формування її особистості. Вона також надає корисні поради та важливі інсайти для правильного дитячого виховання, які знадобляться батькам, педагогам і всім іншим, хто займається опікунством чи вихованням.
Переваги книги
Аліс Міллер у своїй роботі «Спочатку було виховання» досліджує вплив виховання на розвиток дитини у майбутньому, визначаючи можливі наслідки та тип сформованої особистості. У центрі уваги її аналізу — Адольф Гітлер, і вивчаючи його минуле, вона намагається з'ясувати, чому він став таким. Цей аналіз є максимально предметним у плані пояснення впливу виховання, тож книга буде вкрай корисна не лише педагогам, а й батькам та опікунам.
Аліс Міллер все життя вивчала етап дитинства з психологічної точки зору
Авторка аналізує особистість Гітлера і пропонує гіпотетично вірні причини
Тільки з прочитанням книги ви це гарантовано забезпечите
Предметно й детально, психологиня описує всі можливі шляхи дитинства
Книга написана не сухою мовою
Пройшло сорок років, а книга все ще актуальна як ніколи
Резюме щодо книги «Спочатку було виховання»
Книжка від Аліс Міллер «Спочатку було виховання» пропонує читачам відкрити очі на важливість виховання, акцентуючи, якими руйнівними можуть бути для дитини наслідки, коли намагаєшся виховати її «якнайкраще». Щоби навести максимально наочний приклад, вона аналізує дитинство трьох людей: політичного лідера, вбивці та наркозалежного.
Щоби дитина росла у спокійній обстановці та розвивалася досить коректно як особистість, потрібні усього лише повага від близьких, їхня чуйність до потреб дитині і приділення необхідної уваги. Якщо батьки будуть перед дитиною справжніми, без фальшивості, та надаватимуть їй чисту особистісну свободу, то тоді дитина матиме природні, а не нав'язані зі сторони межі розвитку.
Розвиток дитини у перші її роки обов'язково відображатиметься на її майбутньому, впливаючи на устрій усього суспільства. Наркоманія, злочинність та психічні розлади є прихованим шифром, який знаходиться у глибинах підсвідомості раннього досвіду. Проте з таким твердженням згодні не всі, а якщо й допускають його, то на суто розумовому рівні, без спроби вивчити все емоційно. Юристи, психіатри та політичні діячі не мають доступу до емоційної сфери, адже вона не відноситься прямо до інтелекту, і тому вони виходять з того, що зло першопочатково вкорінено уже в людській душі, хоча це середньовічне уявлення. Проте вони забувають, що воно є механізмом проєкції і вони несвідомо приписують його зовнішнім об'єктам.